В Киеве произошла погоня со стрельбой. Милиция бездействует
22.04.2010 в 13.30 в метрах 150 от метро "Нивки" когда брат ехал домой с университета , неизвестные личности зажали его и подбежав к машине начали дергать за ручку чтоб открыть авто. Двери оказались заблокированы. Слава Богу и стекла у мерседеса не каленка, а триплекс плюс тонированные, что и спасло ситуацию! Тогда они достали пистолеты и с криком "выходи сука а то убью!" начали бить стекла и стрелять! Брат не растерялся дал газу. Протаранив их машину начал уходить! Чтобы не пересказывать всю историю, даю копию заявления:
Я, їдучи на автомобілі Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер......... 22.04.2010 р. приблизно о 13.30 по вул. Щербакова, був зупинений шляхом перекриття мені дороги автомобілем Skoda superb чорного кольору, з якого вийшли 2 чоловіки в громадському одязі, і почали намагатися відчинити двері мого автомобіля, які були заблоковані. Коли я відчинив вікно і запитав «в чому справа, хто ви такі?», один з них дістав пістолет, направив на мене, і сказав «Открой сука, а то пристрелю!», а коли я почав зачиняти вікно вони почали бити автомобіль з 2-х сторін пістолетами, руками та ногами, намагаючись розбити скло.
Потім я почав рух, після чого вони почали стріляти по склу автомобіля, при чому я побачив, що пістолети направлені на мене. Надавивши на педаль газу, я вдарив їх автомобіль, а саме Skoda superb, після чого мені відкрилася можливість руху по дорозі. Їдучи по вул. Щербакова, я побачив що за мною рухаються вже 2 автомобілі, а саме Skoda superb, яка мені перекривала дорогу, та Honda accord сірого кольору з номером АА5080АА. Під час переслідування я зателефонував 102 і, пояснивши ситуацію, що мене переслідують і намагаються вбити за допомогою вогнепальної зброї, продиктувавши номер свого автомобіля, своє ім’я, марки авто які мене переслідували, викликав міліцію на вул. Затягуючи час для приїзду міліції , я звернув на вул.Салютну, потім на Саратівську, а потім на Стеценка, і поїхав у сторону станції метро Сирець.
Рухаючись по вул.Стеценка я чув звуки пострілів, і бачив що по мені стріляють з автомобілів які мене переслідують. Під’їжджаючи до метро Сирець я почув звук сирен, а коли подивився у дзеркало заднього виду то побачив що за мною, разом зі шкодою та хондою рухається Mercedes sprinter білого кольору з мигалками синього та червоного кольорів, які були встановлені в бампері автомобіля.
Коли я, проїхавши метро Сирець, здійснив розворот у зворотьному напрямку, щоб їхати до вул., на яку я викликав міліцію, я побачив, що всі три вище зазначені авто також розвернулися і знову почали мене переслідувати та стріляти. Коли я звернув на вул. і заїхав у двір будинку номер , на адресу якого викликав міліцію, то помітив що міліції ще немає, а переслідувачі їдуть слідом за мною. Я виїхав з іншої сторони двору, і направився знову в напрямку вул.Стеценка, на якій здійснив розворот і поїхав у сторону вул. Саратівської.
В цей час ззаду мене їхав автомобіль хонда, а спереді, переїхавши 2 суцільні смуги дорожньої розмітки мені назустріч зупинився автомобіль шкода, з вікна якого я побачив пістолет, направлений на мене, і в цей час пасажир цього автомобіля здійснив кілька пострілів. Об’їхавши його, я продовжив рух до вул. Саратівської, з якої потім звернув на вул. Салютну.
Під’їжджаючи до перехрестя Салютної зі Щербаковою, я помітив що зліва, на краю дороги, із легкового синього автомобіля вийшли 2 чоловіка в міліцейській формі, біля яких я зупинився. Один з чоловіків мав майорські погони. Коли я відчинив вікно свого автомобіля, і сказав що мене переслідують і по мені стріляють, я почув запитання «Хто?». В цей же час під’їхало 2 автомобіля, а саме хонда та шкода. Шкода зупинилася ззаду мене ,під’їхавши на максимально близьку відстань, а хонда з правого боку, чим вони знову перекрили мені можливість руху. З автомобілів переслідувачів вийшло кілька чоловік, які продовжили бити авто і погрожувати вбивством, направивши мені до голови через відчинене скло автомобіля пістолет.
Коли один з чоловіків у міліцейській формі взяв за руку того, хто направив на мене пістолет, то останній відштовхнув чоловіка в формі і прокричав «Отойди, мы с милиции Шевченковского района!!!». Після того як той хто бив автомобіль з правої сторони розбив скло так, що в ньому з’явився отвір, що давало йому змогу відчинити автомобіль рукою зсередини, а люди в формі їм не перешкоджали і нічого взагалі не робили, я ввімкнув передачу заднього ходу і вдарив автомобіль шкода, який мене переслідував і підпер ззаду, потім ввімкнув драйв і поїхав вперед, при цьому зачепив хонду, яка стояла з правої від мене сторони, перекриваючи дорогу.
Я виїхав на вул.Щербакова і звернув на право, рухаючись в сторону Інтернаціональної площі. Рухаючись по вул.Щербакова, я знову почув звук сирен, і, подивившись в дзеркало заднього виду я побачив, що відразу за мною із дворів жилих будинків з великою швидкістю виїхав мерседес спрінтер, якого я ще раніше бачив біля метро Сирець, і перекрив рух автотранспорту, який рухався по вул. Щербакова. Після цього я поїхав до вул. , де проживаю і до якого викликав наряд міліції. Заїхавши у двір будинку №, я побачив що міліція ще не приїхала. Я залишив автомобіль і піднявся до квартири №, в якій проживаю, ще раз зателефонував за номером 102, і знову пояснюючи всю ситуацію викликав міліцію.
Приблизно через 10 хвилин після останнього виклику я у вікно квартири побачив що під’їхав міліцейський автомобіль. Працівники МВС піднялися до квартири в якій я проживаю і попросили вийти для пояснення ситуації. Коли ми стояли в коридорі будинку і розмовляли, в цей час приїхав мій брат, якому я перед цим зателефонував, і ми всі разом зійшли вниз і вийшли на вулицю для огляду автомобіля.
Вже біля автомобіля я продиктував їм номер автомобіля який мене переслідував, а саме хонди аккорд, який вони записали до свого блокноту. Я відразу в них запитав чи передали вони інформацію для затримання даних автомобілів іншим підрозділам МВС, доки ще були великі шанси їх затримати по гарячих слідах, так як вони ще не встигли б далеко від’їхати та можна було б їх розпізнати по пошкодженнях та по проблискових маячках на одному з автомобілів які мене переслідували, а саме на мерседесі спрінтері, на що вони відповіли, що спочатку потрібно провести огляд мого автомобіля, і для затримання зазначених вище автомобілів не провели ніяких оперативних дій, які повинні були б провести терміново.
Під час огляду мого автомобіля брат помітив відбиток номеру на задньому бампері, який вірогідніше належав автомобілю шкода, якого я вдарив під час руху заднім ходом для того, щоб виїхати з блокування. На бампері виднілись букви та цифри номеру, а саме АА*960АР. (* - цифру не можна було розпізнати). Під час всіх дій працівників міліції по опису місць пригоди (фотозйомки, запису адрес та ін.), я підходив до декількох товарних лавок із запитанням, чи вони не бачили описаної мною пригоди, на що вони відповідали що бачили. Я повідомив про це працівників міліції, на що вони відповіли що в усьому розберуться і встановлять свідків потім (хоча можна було опитати відразу). Після моїх показань у Шевченківському райвідділу міліції, що знаходиться по вул. Баумана, мені сказали зателефонувати завтра та дізнатися хто буде вести справу, і завезти йому акт оцінки пошкоджень автомобіля.
23.04.2010р., зробивши акт оцінки автомобіля та зателефонувавши по вказаному ними номеру телефону, мені відповіли що не знають хто буде вести справу. Коли я приїхав до Шевченківського райвідділу міліції, я дізнався що моя справа знаходиться у чергового, нею ще ніхто не займався, і на моє питання коли почнеться розслідування і хто його буде проводити нічого конкретно не відповіли. Я був вимушений залишити акт оцінки пошкоджень без реєстрації, так як вони відповіли що не можуть його зареєструвати.
Хочу також зазначити, що їдучи вранці приблизно о 8-й годині по проспекту Перемоги до КНУ ім. Т.Г.Шевченка, де навчаюсь на 2-му курсі юридичного факультету, я помітив, що протягом всієї дороги біля мене (то ззаду, то збоку, то обганяючи то знову відстаючи) їхав автомобіль шкода чорного кольору, але я цьому не придав особливої уваги.
Також хочу додати, що за декілька хвилин до того як мені перекрили дорогу і почали бити автомобіль і стріляти, я висадив свого товариша, , з яким разом навчаємося в одній групі, на станції метро Нивки. Перед нами зупинився автомобіль хонда аккорд сірого кольору. Вже після всього того що відбулося (переслідування, стрілянини і т.д), я зателефонував своєму товаришу, якого висаджував біля метро Нивки і розповів що сталося, а він свою чергу розповів мені, що коли вийшов з мого автомобіля, він помітив як із хонди вийшов чоловік, за описом схожий з одним із нападників, і який прискіпливо дивився на автомобіль та на мене. Коли я від’їхав, він сів в автомобіль і поїхав за мною.
Позже, правдивость этой истории подтвердил известный автомобильный адвокат Вадим Володарский.
"История реальная. Брата пострадавшего, того, который на "Секвойе" ездит, давно знаю, сразу после происшествия звонил мне, советовался, куда какие заявления писать. Не доверять оснований нет", - заявил Володарский. - "Брат, который на "Секвойе", занимается бизнесом, так что факт, что студент ездит на 500-м Мерседесе, в данном случае удивления вызывать не должен"
